Президент ФШУ В.М.Петров:


Зроблено немало, але попереду –
набагато складніші завдання

Минає ще один рік і буде цілком природно, якщо ми спробуємо підбити деякі підсумки діяльності Федерації. Можна сказати, що 2003 рік позначився першими – і достатньо серйозними – кроками із налагодження системної роботи у шахах. Серед головних – отримання ФШУ статусу національної, створення та налагодження роботи такого важливого її органу, як Виконавча дирекція. Значення останнього просто не відчувається багатьма шахістами, і це не докір їм, а констатація того, що нам вдалося зробити не просто безболісними, а практично непомітними наслідки такого неприємного рішення Держкомспорту, як ліквідація центру “Гросмейстер”. Адже цей орган багато робив для шахістів: зв’язок із організаторами змагань та спонсорами, оформлення заявок тощо. І якби Виконавча дирекція не встигла зіп’ястися на ноги, наслідки ліквідації центру відчув би на собі не один шахіст. У році ж, що наступає, перед дирекцією стоять значно серйозніші завдання, і одне з найголовніших – провідна роль у розробці такого важливого документа, як Програма розвитку шахів в Україні. Згодні з тими, хто критикує нас за її від-сутність, але зрозумійте, що не варто народжувати її лише "задля галочки”. А щоб так не сталося, вона повинна, як мінімум, спиратися на достовірну базу даних, якої, на жаль, поки що в Україні просто немає. Не варто, мабуть, зараз починати пошуки винних у тому, що так сталося. Доцільніше, щоб Виконавча дирекція у тісній співпраці із облас-ними федераціями не просто таку базу даних створила, а й на цій основі запропонувала орієнтири розвитку шахів. Це повинно стати запорукою реалізації основного завдання ФШУ: утвердження системних принципів у всіх напрямах шахової діяльності.

Всі ці напрями важливі, дуже часто переплітаються між собою, та починати треба із дитячих шахів. Саме тут необхідно докорінно поліпшити нашу роботу. Це гарно, що маємо багато юних шахістів, які з року в рік посідають високі місця у міжнародних змаганнях. Але за цим не можна не помічати і багатьох наших недоробок, і того, що в інших країнах роботу з юними шахістами невпинно удосконалюють, а ми багато в чому зупи-нилися. Тому на часі якісний ривок у роботі відповідної Комісії ФШУ. Ясно, що їй треба вирішити чимало завдань, серед яких і популяризація шахів в освітніх і дитячих закладах, і надання тренерам методичної та інформаційної допомоги. Мабуть, варто провес-ти вже у першому півріччі наступного року семінар для них, але його треба ретельно підготувати. Потрібен і більш професійний підхід до складів делегацій, які відряджають-ся на змагання, та їхнього спорядження.

2004 рік – рік чергової шахової Олімпіади і всім нам хочеться, щоб наші збірні гідно там виступили, тому питання їх комплектування та підготовки потребуватимуть по-стійної уваги. Як тут не згадати, що вже протягом багатьох років маємо просто неприро-дну ситуацію: збірні команди України з такого престижного у світі виду спорту не мають навіть штатних головних тренерів, не кажучи вже про лікарів, психологів тощо. Ми вже не раз зверталися до Держкомспорту врешті-решт ввести хоча би посади головних тренерів, тим більше, маємо згоду першокласних фахівців обійняти ці посади. Але… Та як би там не було, а на випадок неспроможності державного органу змушені будемо цю проблему вирішувати силами Федерації.

Приємно, що омолоджений склад чоловічої збірної в цілому не підвів на першості Європи. Ось-ось таке омолодження станеться і в жіночій команді. Взагалі, спортивний принцип залишається основним у комплектуванні збірних. У цьому сенсі дуже важливі чемпіонати країни. Чемпіонати-2003 зібрали достойні склади, пройшли в гострій, але коректній боротьбі, що не може не радувати. На розгляд шахової громадськості пропону-ються такі плани на наступний рік. Жіночий чемпіонат провести на початку травня у такому ж форматі, як і цьогорічний. Чоловічий – у два етапи. Фінал: на початку вересня із 32 учасниками, серед яких персонально запрошені спортсмени із найвищими рейтинга-ми та переможці півфіналу, який теж пропонується зіграти у травні. Півфінал – за швей-царською системою, а от фінал можна провести і у нокаут-форматі. Остаточні рішення з урахуванням думок зацікавлених осіб та обласних федерацій буде прийнято на черго-вому засіданні Ради Федерації.   

Нікого не може влаштувати нинішній стан, коли українські судді взагалі не залучаються до обслуговування офіційних міжнародних змагань. ФШУ вже почала перші консультації щодо виправлення ситуації. Але тут надзвичайно багато залежить і від са-мих наших суддів, яким необхідно серйозно попрацювати над підвищенням своєї квалі-фікації.

Надзвичайно багато залежить від діяльності місцевих шахових федерацій. Гідний приклад показують Кримська республіканська, Київська міська, Дніпропетровська, Донецька, Львівська, Миколаївська обласні федерації, де багато робиться для організації змагань, популяризації шахів. Але, нікуди правди діти, резерви для поліпшення – безмежні. Одним із головних принципів повинна залишатися повна відкритість у обговорен-ні проблем та прийнятті рішень на всіх рівнях. Саме для кращого інформування всієї шахової громадськості створено інтернет-сайт ФШУ. Ми надзвичайно зацікавлені у тому, щоб окрім суто офіційних матеріалів на ньому широко обговорювалися будь-які проблеми шахового життя і запрошуємо до цього всіх небайдужих. До речі, коли, на жаль, припинив існування сайт, на якому розміщували тексти партій українських змагань, ця практика поновилася саме сайті ФШУ. Обговорюється і проблема друкованого видання, але видається, що і сайт за умови оперативності та якості матеріалів може бути дуже корисним.

Керівництво ФШУ – за широкий обмін думками. Ми цілком усвідомлюємо природність та неминучість деяких розбіжностей у поглядах і оцінках гравців, тренерів та функціонерів. Але як важливо використати ці розбіжності не задля розбрату, а як діалектичний поштовх до нових прогресивних дій. В цьому контексті дуже важливу роль може віді-гравати Рада гравців. Дуже бажано, щоб вона постійно і чітко формулювала свою пози-цію та побажання.

Не можна не сказати і про ситуацію у ФІДЕ, що дійсно набуває всіх ознак кризової, про що я, не криючись, сказав і на недавньому Конгресі. Виникло якесь зачароване коло: заплановані змагання не відбуваються через відсутність спонсорів, а спонсори не поспішають давати гроші, посилаючись серед іншого на непередбачуваність шахів та шахістів. Додає гостроти і велика політика: хто зараз упевнений, що відбудеться запла-нований у Грузії чемпіонат світу серед жінок? Не менш заплутана і ситуація з чоловічою першістю. Про це у всьому світі вже писано-переписано… Аналіз же написаного підшто-вхує, серед інших, і до такого висновку: відсутність чітко сформульованої та обгрунтова-ної нашим чемпіоном світу власної позиції викликає у світового шахового співтоварист-ва надто багато запитань та критики на його адресу.

І якщо вже зачеплено – у масштабах ФІДЕ – проблему спонсорів, то ясно, що не може вона не турбувати і ФШУ. Ясно, що будь-які наші плани здійсняться – на тлі прос-то мізерної бюджетної підтримки – лише за умови дієвої спонсорської допомоги. Про копійчані бюджетні кошти, отримані на проведення чемпіонатів країни, соромно й говори-ти. Фінансування поїздки нашої делегації на чемпіонат світу серед дітей теж майже по-вністю йшло через ФШУ та спонсорів.

І як тут із великою вдячністю не згадати тих, хто найбільше нам допомагає. Це і АТ “Данко”, і ЗАТ “Оболонь”, і АТ “Діавест”, де керівниками С. В. Момот, О. В. Слободян, А. А. Балюк. Багато з того, що вдалося зробити за минулий рік, зроблено завдяки їхній допомозі. Але й шахи не залишилися невдячними. Найяскравіший приклад: нагоро-дження С. В. Момота престижною нагородою ФІДЕ.

На закінчення дозвольте від імені Виконкому ФШУ висловити глибоку вдячність гравцям, тренерам, шаховим активістам за все корисне для нашої улюбленої гри, зроблене ними у році, що минає. Часто це була самовіддана, матеріально безкорислива дія-льність. Тим більша за неї шана.

З Новим Роком та Різдвом Христовим!
Щасти Вам!

Президент ФШУ                    В.М.Петров